неділя, 26 січня 2014 р.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
The warmth of my hands and mind and heart I give to my loving Ukraine!  

неділя, 12 січня 2014 р.

Невблаганний час...

Роки… Їхня кількість. Кількість прожитих і змарнованих днів, яких ніколи не повернеш, а лише як крихтами можеш насолодитись у своїх спогадах, які зберігає все ж таки зрадлива пам'ять. З кожним роком усвідомлюєш, що часу, відведеного тобі на земні справи стає дедалі менше та менше, а здійснених мрій і гідних благих діл не так вже й багато, як хотів би кожен з нас. Звинувачуємо інших у нечуйності, жорстокості, байдужості, але ж самі такими є, адже, коли говоримо такі банальні слова: «Всіх тепер не хвилюють чужі почуття і всім байдуже до іншого, ближнього.» Цими ж слова і себе самі зараховуємо у ці негідні ряди. Перш ніж ганити іншу людину, слід подумати чи ти зробив усе, щоб потурбуватись про неї. Часто чую від знайомих і друзів, ніби зараз лунають у моїх вухах їхні обурливі голоси: «Я на нього/неї образилась. Він чи то вона не дзвонить, не спитає як у мене справи…» А та людина має таке ж право і підстави ображатись на тебе, чи ж ти йому/їй дзвониш, питаєш як справи? Дуже здивувала, чи ба вразила мене моя подруга, вона не спілкується з братом, хоча живуть в одному місті і причин не говорити один з одним як на мене нема, не було ні то сварки, ні то бійки. Але її закиди в його адресу я направила ж на неї саму. А чому ж ти, рідна сестра свого брата, не подзвониш, не заїдеш, не зустрінешся з кровною тобі людиною, рідним братом?
Не слід судити іншого, бо ті ж мірки будуть застосовані до тебе. Життя надто коротке, щоб витрачати його на образи і сварки. Час невблаганний. Tempus fugit. Біжить, втікає, як та вода у річці…

неділя, 5 січня 2014 р.

Do you ever meet your soul-mate? 
Do you have a person in your life that you can call him/her your soul-mate?
The person that doesn't need you to say a word, he/she understands you without it, just from the first look. 
When after being apart quiet for long time and didn't talk you bump into him/her on the street and he/she suddenly gives you a hug, because he/she sees what is on your heart. It's inexplicable for me, but I'm very grateful to the God that I was lucky to meet my soul-mate...